Напруга живлення: змінний струм 220 В 50 Гц |
Ефективність аналізу: <25 хв |
Точність: відносне відхилення знаходиться в межах ± 15% |
Розміри: 235X190X120 мм |
Умови зберігання: зберігання при кімнатній температурі |
Відносна вологість: 45%~75% |
Потужність: <100 ВА |
Коефіцієнт варіації (CV) 1,5% |
Інтерфейс передачі даних: 1 інтерфейс передачі даних |
Вага: 1,5 кг |
Робоче середовище: температура:-10°C~40°C |
Атмосферний тиск: 86,0 кПа ~ 106,0 кПа |
Імунологічний кількісний аналізатор | |
Імунологічний кількісний аналізаторКолоїдне золото / флуоресцентне виявлення 2 в 1 | |
Номер у каталозі | EC-01 |
Короткий зміст | Цей прилад здатний зчитувати та аналізувати як тестові картки для колоїдного золота, так і флуоресцентні тестові картки. |
Принцип | Аналізатор спочатку зчитує інформацію з двовимірного коду на тестовій картці, ідентифікує папір як колоїдне золото, активує світло, збуджене колоїдним золотом (525 нм), та опромінює зону детектування (лінія T) та зону контролю якості (лінія C) через вбудований світловий шлях. |
Сфера застосування | Цей продукт використовує технологію імунохроматографічного аналізу та сумісний з тестовими картками для флуоресцентного та колоїдного золота. |
Застосування | Колоїдне золото / флуоресценція |
Час читання | 10 ~ 15 хвилин |
Інструкція із застосування | Цей аналізатор використовує для роботи ємнісний сенсорний дисплей, що дозволяє користувачам переміщатися між пунктами меню за допомогою кнопок, що відображаються на екрані.
|
Напруга живлення: змінний струм 220 В 50 Гц | Потужність: <100 ВА |
Ефективність аналізу: <25 хв | Коефіцієнт варіації (CV) 1,5% |
Точність: відносне відхилення знаходиться в межах ± 15% | Інтерфейс передачі даних: 1 інтерфейс передачі даних |
Розміри: 235X190X120 мм | Вага: 1,5 кг |
Умови зберігання: зберігання при кімнатній температурі | Робоче середовище: температура: -10°C~40°C |
Відносна вологість: 45%~75% | Атмосферний тиск: 86,0 кПа ~ 106,0 кПа |
Найефективніший спосіб запобігти зараженню – це запобігання контакту з котами, інфікованими FeLV. Тестування на виявлення інфікованих котів є основою запобігання передачі FeLV. Вакцинацію проти FeLV не слід розглядати як заміну тестування котів.
Вірусологи класифікують вірус імунодефіциту котів (ВІК) як лентивірус (або «повільний вірус»). ВІК належить до тієї ж родини ретровірусів, що й вірус лейкемії котів (ВЛК), але віруси відрізняються багатьма аспектами, зокрема формою. ВІК має видовжену форму, тоді як ВЛК має більш кругову. Ці два віруси також досить різні генетично, а білки, з яких вони складаються, відрізняються за розміром та складом. Конкретні способи, якими вони викликають захворювання, також відрізняються.
Коти, інфіковані FIV, зустрічаються по всьому світу, але поширеність інфекції дуже різна. У Сполучених Штатах приблизно від 1,5 до 3 відсотків здорових котів інфіковані FIV. Показники значно зростають — на 15 відсотків або більше — у котів, які хворі або мають високий ризик зараження. Оскільки кусання є найефективнішим способом передачі вірусу, найчастіше інфікуються вільно гуляючі, агресивні коти-самці, тоді як коти, які утримуються виключно в приміщенні, набагато рідше інфікуються.
Основним шляхом передачі FIV є глибокі рани від укусів, тоді як FeLV легко поширюється через випадковий контакт, такий як грумінг та спільне використання води.
Експерти розходяться в думках щодо того, чи може вірус вірусу ІХВ поширюватися через випадковий контакт. Вірус також передається через слизові оболонки, такі як рот, пряма кишка та піхва.
На ранній стадії інфекції вірус переноситься до сусідніх лімфатичних вузлів, де він розмножується в лейкоцитах, відомих як Т-лімфоцити. Потім вірус поширюється на інші лімфатичні вузли по всьому тілу, що призводить до генералізованого, але зазвичай тимчасового збільшення лімфатичних вузлів, часто супроводжуваного лихоманкою. Ця стадія інфекції може пройти непоміченою, якщо лімфатичні вузли не значно збільшені.
Здоров'я інфікованого кота може поступово погіршуватися або характеризуватися рецидивуючими захворюваннями, що чергуються з періодами відносного здоров'я. Іноді ознаки імунодефіциту, які не проявляються протягом багатьох років після зараження, можуть з'являтися будь-де в тілі. Ознаки такі:
√Часто спостерігаються поганий стан шерсті та постійна лихоманка з втратою апетиту.
√Часто присутні запалення ясен (гінгівіт) та ротової порожнини (стоматит), а також хронічні або рецидивуючі інфекції шкіри, сечового міхура та верхніх дихальних шляхів.
√Постійна діарея також може бути проблемою, як і різноманітні захворювання очей.
√Повільна, але прогресуюча втрата ваги є поширеним явищем, після чого на пізніх стадіях захворювання розвивається сильне виснаження.
√Різні види раку та захворювань крові також набагато частіше зустрічаються у котів, інфікованих FIV.
√У нестерилізованої кішки спостерігалися аборти кошенят або інші репродуктивні збої.
√У деяких інфікованих котів спостерігаються судоми, зміни поведінки та інші неврологічні розлади.
Діагноз ґрунтується на анамнезі, клінічних ознаках та результаті тесту на антитіла до FIV. Виявлення антитіл до FIV є діагностичним тестом вибору, оскільки рівень вірусу в крові інфікованої кішки часто настільки низький, що його неможливо виявити звичайними методами. Наявні наразі тести на FIV (ІФА, вестерн-блот та інші імунохроматографічні тести) виявляють антитіла, спрямовані проти вірусу. У більшості котів антитіла до FIV розвиваються протягом 60 днів після зараження. Однак час, необхідний для сероконверсії, надзвичайно мінливий і в деяких випадках може бути значно довшим за 60 днів. Позитивний результат тесту на антитіла до FIV вказує на те, що кішка інфікована FIV (ймовірно, протягом усього її життя – встановлені інфекції рідко піддаються повному одужанню) і здатна передавати вірус іншим сприйнятливим котам. Слід зазначити, що після зараження може пройти від восьми до дванадцяти тижнів (а іноді й більше), перш ніж з'являться рівні антитіл, що виявляються.
Деякі дослідники застерігають, що патогенез захворювання, такий як регресивні інфекції та відсутність циркулюючого антигену p27 у деяких котів з інфекцією FeLV, може ускладнити точну діагностику. Крім того, використання вакцин FIV також може ускладнити точне тестування в місці надання медичної допомоги, оскільки важко розрізнити антитіла, індуковані інфекцією, та антитіла, індуковані вакциною.
Єдиний надійний спосіб захистити котів – це запобігти їхньому контакту з вірусом. Укуси котів є основним способом передачі інфекції, тому утримання котів у приміщенні – і подалі від потенційно інфікованих котів, які можуть їх вкусити – значно знижує ймовірність зараження вірусом вірусу вірусу вірусу вірусу вірусного. Для безпеки котів, що живуть у будинку, до нього слід підбирати лише котів, не інфікованих вірусом.
Зараз доступні вакцини для захисту від інфекції FIV. Однак не всі вакциновані кішки будуть захищені вакциною, тому профілактика зараження залишатиметься важливою навіть для вакцинованих домашніх тварин. Крім того, вакцинація може вплинути на результати майбутніх тестів на FIV. Важливо обговорити переваги та недоліки вакцинації з ветеринаром, щоб вирішити, чи слід вводити вакцини проти FIV вашій кішці.