Тестовий набір для анаплазми фагоцитофілум Ab | |
Номер у каталозі | RC-CF26 |
Короткий зміст | Виявлення специфічних антитіл до анаплазмипротягом 10 хвилин |
Принцип | Одноетапний імунохроматографічний аналіз |
Цілі виявлення | Антитіла до анаплазми |
Зразок | Цільна кров, сироватка або плазма собак |
Час читання | 5~ 10 хвилин |
Чутливість | 100,0 % порівняно з IFA |
Специфічність | 100,0 % порівняно з IFA |
Межа виявлення | Титр ІФА 1/16 |
Кількість | 1 коробка (комплект) = 10 пристроїв (індивідуальне пакування) |
Зміст | Тестовий набір, пляшка з буфером та одноразові крапельниці |
Обережно | Використати протягом 10 хвилин після відкриттяВикористовуйте відповідну кількість зразка (0,01 мл за допомогою піпетки) Використати через 15~30 хвилин при кімнатній температурі, якщо зберігати в холодних умовах Вважайте результати тесту недійсними після 10 хвилин |
Бактерія Anaplasma phagocytophilum (раніше Ehrilichia phagocytophila) може викликати інфекцію у кількох видів тварин, включаючи людину. Це захворювання у домашніх жуйних тварин також називається кліщовою лихоманкою (КЛЛ) і відоме щонайменше 200 років. Бактерії родини Anaplasmataceae – це грамнегативні, нерухомі, кокоїдні до еліпсоїдної форми організми, розміром від 0,2 до 2,0 мкм у діаметрі. Вони є облігатними аеробами, у яких відсутній гліколітичний шлях, і всі вони є облігатними внутрішньоклітинними паразитами. Усі види роду Anaplasma мешкають у вакуолях, вистелених мембраною, у незрілих або зрілих гемопоетичних клітинах ссавців-хазяїнів. Фагоцитофілум інфікує нейтрофіли, а термін «гранулоцитотропний» стосується інфікованих нейтрофілів. Рідко організми виявляються в еозинофілах.
Анаплазма фагоцитофілум
До поширених клінічних ознак анаплазмозу собак належать висока температура, млявість, депресія та поліартрит. Також можуть спостерігатися неврологічні ознаки (атаксія, судоми та біль у шиї). Інфекція Anaplasma phagocytophilum рідко призводить до летального результату, якщо не ускладнюється іншими інфекціями. У ягнят спостерігалися прямі втрати, каліцтва та втрати виробництва. У овець та великої рогатої худоби були зареєстровані аборти та порушення сперматогенезу. На тяжкість інфекції впливає кілька факторів, таких як задіяні варіанти Anaplasma phagocytophilum, інші патогени, вік, імунний статус та стан хазяїна, а також такі фактори, як клімат та утримання. Слід зазначити, що клінічні прояви у людей варіюються від легкого грипоподібного захворювання, що самообмежується, до інфекції, що загрожує життю. Однак більшість інфекцій у людей, ймовірно, призводять до мінімальних клінічних проявів або їх відсутності.
Anaplasma phagocytophilum передається іксодовими кліщами. У Сполучених Штатах основними переносниками є Ixodes scapularis та Ixodes pacificus, тоді як Ixode ricinus виявився основним екзофільним переносником у Європі. Anaplasma phagocytophilum передається трансстадіально цими кліщами-переносниками, і немає жодних доказів трансоваріальної передачі. Більшість досліджень на сьогоднішній день, що вивчали важливість ссавців-господарів A. phagocytophilum та його кліщів-переносників, зосереджувалися на гризунах, але цей організм має широкий спектр ссавців-господарів, інфікуючи свійських котів, собак, овець, корів та коней.
Непрямий імунофлуоресцентний аналіз є основним тестом, який використовується для виявлення інфекції. Зразки сироватки крові гострої та реконвалесцентної фаз можна оцінити на наявність чотирикратної зміни титру антитіл до Anaplasma phagocytophilum. Внутрішньоклітинні включення (морулеї) візуалізуються в гранулоцитах на мазках крові, забарвлених за Райтом або Гімзою. Для виявлення ДНК Anaplasma phagocytophilum використовуються методи полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).
Вакцини для запобігання інфекції Anaplasma phagocytophilum не існує. Профілактика полягає у запобіганні контакту з кліщами-переносниками (Ixodes scapularis, Ixodes pacificus та Ixode ricinus) з весни до осені, профілактичному застосуванні антиакарицидів та профілактичному застосуванні доксицикліну або тетрацикліну під час відвідування ендемічних щодо кліщів регіонів Ixodes scapularis, Ixodes pacificus та Ixode ricinus.